ПРО НАДАННЯ СВІДКОМ ОРГАНУ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ВІДЕОЗАПИСУ З МІСЦЯ ДТП
Вироком місцевого суду, залишеним без змін судом апеляційної інстанції, жінку було визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами).
У касаційній скарзі захисник в інтересах засудженої просив скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а кримінальне провадження закрити на підставі ст.284 КПК України. Зокрема, захисник стверджував про недопустимість як доказу дослідженого в судовому провадженні відеозапису з місця пригоди. Він вказав, що цей відеозапис свідок самостійно виготовила, перенісши відеозапис із власного відеореєстратора на диск, який був долучений органом досудового розслідування під час її допиту як свідка. На переконання захисника, зазначене є порушенням процесуального порядку отримання доказу та вимог ч.3 ст.99 КПК України, що свідчить про недопустимість вказаного доказу, оскільки він не є оригіналом відеозапису, тим більше, що за поясненнями свідка, файл із відеозаписом був пошкоджений та записаний на диск лише після того, як спеціаліст зміг його відкрити.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 31.03.2021р. у справі №333/1539/16-к вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду було залишено без змін, а касаційну скаргу захисника засудженої особи – без задоволення. Таке рішення було обґрунтовано судом касаційної інстанції наступним:
Колегія суддів відхилила як необґрунтовані доводи в касаційній скарзі про недопустимість як доказу відеозапису з місця пригоди і перенесеного свідком із власного відеореєстратора на оптичний диск, що згодом був наданий органу досудового розслідування для долучення до матеріалів кримінального провадження.
Відповідно до приписів ч.1, 2 ст.93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом як проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, так і витребування та отримання від органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Отже, сторона захисту безпідставно виходить із того, що наданий слідчому свідком відеозапис було отримано поза процесуальним порядком. Наведеними кримінальними процесуальними нормами встановлено порядок отримання стороною обвинувачення від свідка за його ініціативою і доброю волею, диска з відеозаписом із відеореєстратора, наданого за його письмовою заявою на ім'я слідчого, що свідок підтвердив в судовому провадженні.
При цьому необхідно зважати на те, що згідно з ч.4 ст.132 КПК України для оцінки потреб досудового розслідування варто враховувати можливість отримати речі й документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, без застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Отримання тимчасового доступу до речей, документів і, за наявності підстав для того, розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, обумовлене, за приписами ст.163 КПК України, необхідністю доведення стороною кримінального провадження наявності достатніх підстав вважати, що без такого доступу та вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.
За відсутності таких обставин, тим більше за умови добровільного надання документів стороною чи учасником кримінального провадження, у володінні яких вони перебувають, не виникає підстав та умов до звернення з клопотанням до слідчого судді стосовно застосування заходів забезпечення кримінального провадження у виді тимчасового доступу до документів і речей.